“Сибірка” на службі чорних технологій

Для Білоцерківщини Київської області та, зокрема, місцевого управління ветеринарної медицини кілька тижнів вересня запам’ятаються надовго. Раптово в регіоні з’явилися чутки про те, що нібито поблизу Білої Церкви, в селі Піщана, виявлено кістки з розритого скотомогильника. Трохи розібравшись у справі, фахівці дали однозначну відповідь: хтось грається на народних острахах та пересторогах. Адже виникла ціла купа запитань, на які не було жодної логічної відповіді.

Запитання перше. Чи були кістки взагалі?

Налякані піщанівці стверджували, що бачили гори кісток, які начебто возили вантажівки на майданчик неподалік села. За їхніми словами, кістки були всюди, і будь-хто міг їх бачити.

Начальник управління ветмедицини в Білоцерківському районі Володимир Вовкотруб запевнив, що після отримання сигналу про невідомі кістки в районі одразу ж виїхав на місце. “Разом з представниками карантинної ветеринарної міліції ми обстежили всю ділянку, розпитали очевидців, перевірили територію навколо. Але жодної кістки так і не знайшли! Тому жодних причин хвилюватися немає”.

Щойно ветеринари завершили перевірку, як ініціатори “незапланованої зустрічі” наввипередки почали запевняти, що кістки вони заховали. Цікаво, хто б ризикнув мати справу з ураженими смертельною хворобою тваринними рештками. До того ж усі без винятку мешканці Піщаного були переконані, що кістки возять з котловану на майданчику будівництва сталепрокатного заводу під Білою Церквою. Згідно з поширеними у тамтешніх краях чутками, саме на місці цього будівництва колись був скотомогильник. Та, беручи до уваги регулярні у минулому витівки противників вигідного для регіону інвестпроекту, постає ще одне запитання.

Звідки такий дивний топографічний збіг — будмайданчик та скотомогильник в одному місці?

Відповісти на це запитання, посилаючись на факти, піщанці не змогли. У свою чергу В. Вовкотруб зазначив, що управління ветмедицини звернулося до всіх, хто міг би мати бодай якусь інформацію стосовно старих поховань тварин. До того ж вивчили “Каталог стаціонарно неблагополучних щодо “сибірки” пунктів на території Київської області у 1920—1978 роках” (МСГ УРСР, Український науково-дослідний ветеринарний інститут, Київ, 1979), епізоотичну карту Білоцерківського району, журнал епізоотичного стану міста (району), висновок відділу містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури райдержадміністрації від 08.09.2008, відділу земельних ресурсів від 10.09.2008, довідки Шкарівської сільської ради від 10.09.2008 та свідчення спеціалістів-тваринників. “Жодних фактів, що вказували б на наявність скотомогильника на території будмайданчика ми не знайшли”, — резюмував Вовкотруб.

Головний державний санітарний лікар району Таїсія Демченко зазначила: “Місце розташування сталепрокатного заводу погоджене висновком Київської обласної санітарно-епідеміологічної станції. Інститут гігієни та медичної екології імені О.М. Марзеєва також дав свої позитивні висновки щодо розміщення заводу”.

Якщо припустити, що кістки все-таки існують, то чи справді вони заражені небезпечним вірусом?

“Ми три дні поспіль брали проби ґрунту на території будмайданчика заводу та в кар’єрі, куди вивозився пісок. Робили аналізи у місцях, де, за словами жителів села Піщана, вони знаходили кістки. І після цих досліджень та низки додаткових висновків можна з упевненістю сказати, що “сибірки” під Білою Церквою немає”, — підкреслив В. Вовкотруб.

Не дивує ця ситуація і голову Білоцерківської РДА Романа Плугатора. “Час від часу навколо сталепрокатного заводу виникають ті чи інші питання, які згодом розпорошуються або виявляються надуманими. Не секрет, що певні політичні сили не мають бажання бачити, як розвивається інвестор “Євро Фінанс ЛТД”, тому і виникають питання проти заводу”.

Олег ПУШКАР