Семенюк і Міттал: хто кому інвестзобов’язаний?

Як повідомило джерело з Фонду державного майна, під час робочого візиту Президента України 9 вересня до Франції, голова цієї держави Ніколя Саркозі дав Віктору Ющенку зрозуміти, що вступ України до Євросоюзу залежатиме і від подальшої долі “ArсelorMittal Кривий Ріг”.

“Тут справа не лише в тому, що вплив на долю потужного заводу політичних факторів відлякує потенційних інвесторів. Генеральний директор “ArsellorMittal Кривий Ріг” Жан Жуе є близьким товаришем Ніколя Саркозі”, — сказало джерело.

Після того Президент України мав розмову з головою ФДМ. Але Валентина Семенюк-Самсоненко, за словами джерела, не побажала зменшувати тиск на інвестора і навіть надіслала керівництву “ArсelorMittal Кривий Ріг” листа з новими претензіями. Але лист ніби-то не дійшов.

Слід, щоправда, відзначити, що з проханням “розглянути можливість проведення повторної перевірки виконання пунктів Договору... та визначити шляхи врегулювання проблемних питань” Ющенко до Семенюк звертався і раніше. Відповідний лист був відправлений ще 29 липня.

“Питання судового позову про розірвання Договору викличе суттєвий резонанс у світі, може призвести до втрати довіри інвесторів, насамперед іноземних, зменшить їх зацікавленість в участі у подальшій приватизації об'єктів державної власності”, — пояснювалося у ньому.

По-суті, інвестора ніби випробовують — витримає чи ні. Незважаючи на те, що Лакшмі Міттал має чималий вплив як у бізнесових, так і у політичних світових колах.

“В усьому світі конфлікти намагаються вирішувати мирним шляхом, і до судів звертаються у крайньому випадку. Тут ми маємо інвестора, який готовий на мирне врегулювання, а фонд не хоче цього і відразу хоче судової тяганини”, — сказало  джерело у ФДМ.

Проблема контролю виконання інвестзобов'язань виникла через розпливчастість договору. У ньому конкретно не прописано, як визначати терміни виконання. На думку фонду (Семеню-Самсоненко), відраховувати їх треба від затвердження акту державної комісії. Але у договорі конкретно про це не йдеться. На чому наголошувала парламентська комісія, яка у вересні здійснювала перевірку виконання інвестзобов'язань.

“У нас в наших внутрішніх документах записано, що усі такі роботи виконання підтверджується актом державної комісії. Вони (”ArсelorMittal Кривий Ріг” ) кажуть: а покажіть-но, де у договорі акт держкомісії згадується? Нормативний документ — ваш, і до нас не має ніякого відношення”, — розповіло джерело у ФДМ.

Тобто, інвестор проводить усі необхідні заходи, аби виконати зобов'язання. Є проект реконструкції коксових батарей №№3,4, є замовлення на її здійснення, є підрядник і є підпис про виконання робіт між замовником та виконавцем. Але підписання актів прийому в експлуатацію затягує держкомісія. За інформацією, вона не пояснює, які саме має претензії до “АрселорМіттал”. Вплинути на неї в нового власника заводу можливості нема, але фонд цього не враховує і звинувачує у невиконанні.

Натомість у висновку експертної групи Мінпромполітики, яка вивчила акт “перевірки виконання умов договору... проведеної Фондом державного майна України з 24 по 28 березня поточного року” сказано, що акти робочої комісії “про готовність закінченого будівництвом об'єкта” датовані 18 січня та 25 лютого 2007 р. Батареї введені у експлуатацію і давно працюють.

Якщо говорити про заходи з реконструкції цеху сіркоочищення коксохімічного виробництва “з метою досягнення рівня очищення коксівного газу до вмісту сірководню 0,5 г/ куб. м”, його у експлуатацію ввели 27 грудня минулого року.

“Акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта коксових батарей №№3,4 та цеху сіркоочищення від 22.08.2008 зареєстровано за №188 03 вересня 2008 р. Криворізьким регіональним відділом інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській обл., затверджено за №656 03 вересня 2008 р. рішенням виконкому Криворізької міської ради”, — зазначено у висновку.

Сперечаються фонд та інвестор і щодо пункту виконання соціальних зобов'язань. Наприклад, інвестор вважає, що витрати на оздоровлення робітників тощо слід відносити до пункту про забезпечення витрат “на поліпшення соціально-побутових умов працюючих на рівні не менш як 0,5 відсотка суми реалізованої продукції товариства на рік”.

Влітку Жан Жуе просив ФДМ посприяти в отриманні земельної ділянки для будівництва житла, яке буде розподілятися безкоштовно серед працівників “АрселорМіттал Кривий Ріг”. З початком осені з тим самим проханням він звертався вже до спеціальної парламентської комісії, яка перевіряла виконання інвестзобов'язань. Тобто, в інвестора є бажання виконати зобов'язання, але заважає відсутність то законодавства, то правильно виписаних пунктів договору.

Небажання Семенюк-Самсоненко відмовлятися від претензій до нового власника “Криворіжсталі” можна пояснити, як гарний піар в контексті її намірів балотуватися на пост Президента. Нагадаємо, що навесні цього року з'їзд Соціалістичної партії обрав її своїм кандидатом.

У той же час, не варто виключати, що таким чином робляться спроби зображення конфлікту Ющенко-Тимошенко як конфлікту Тимошенко-Семенюк.

Періодичні звинувачення на адресу інвестора, подібні до тих, що лунали з боку Семенюк-Самсоненко влітку цього року, сіють сумніви щодо правильності продажу Тимошенко підприємства саме йому. І в той же час, ні в кого не виникає враження, що це є позицією Віктора Ющенка.