“Секонд—хенду” — “хенде хох”

Голова Держкомпідприємництва й бізнесмен Михайло Бродський уже кілька тижнів “грає на нервах” приватних підприємців та людей iз невеликим достатком, заявляючи про необхідність заборонити “секонд—хенд” в Україні. Такий крок, на думку Бродського, вирішить мало не всі економічні проблеми держави: і багато робочих місць з’явиться, й інвестори злетяться в Україну, і Пенсійний фонд наповниться по самі вінця. Михайло Юрійович переконаний, що заборону “других рук” уже прописано в проекті Податкового кодексу, і з 1 січня “темним справам” “контрабандистів” настане кінець. Бродський упевнений: після заборони “секондів” вітчизняна легка промисловість стане розвиватися шаленими темпами, і навіть наздожене і пережене Китай.

“А спробуйте скупитися до сезону за 150 гривень!”

Студентка Києво—Могилянської академії Катя купує речі переважно на “секонд—хенді”. “А спробуйте десь іще знайти все до сезону: від шкіряного взуття і верхнього одягу до аксесуарів, і витратити при цьому 150 гривень, — пояснює студентка. — З нинішніми цінами, платою за комунальні послуги та оренду квартири, це — ідеальний варіант”.

Із речей вітчизняного виробництва студентка носить тільки шкарпетки, білизну і колготи: “Колись пробувала знайти щось серйозніше, але не сподобалося”. Катя каже, якщо ж “секонди” закриють, їй просто доведеться рідше поповнювати гардероб, довше носити старі речі, а при потребі купити щось нове — шукати магазини з розпродажами.

“Ціна питання — 22 мільярди гривень”

Однак голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський упевнений, що студентка Катя після закриття “секонд—хендів” чинитиме інакше. Вона, як і решта українців, що надають перевагу речам з “других рук”, уже наступного року почне скуповувати все українське. Як результат — вітчизняний легпром збільшить обсяг виробництва, завдяки чому наша країна просто розквітне. “Ціна питання, за підрахунками комітету, — 22 мільярди гривень. Це податки і внески до Пенсійного фонду, які ми можемо отримати в результаті того, що закриємо “секонд—хенд” і створимо у себе робочі місця”. — впевнений Бродський.

— 80% “секонд—хенду” ввозиться як гуманітарна допомога. А одяг та речі, ввезені на митну територію України як гуманітарна допомога, без сплати митних зборів, не можуть використовуватися в комерційних цілях. Крім того, під виглядом “секонд—хенду” до країни без сплати податків ввозять також і товари відомих міжнародних та європейських брендів”. Бродський не бачить іншого виходу, як просто заборонити ввезення ношеного одягу. Після такого кроку, як повідомив посадовець в одному з інтерв’ю, він планує зробити в Україні “європейську офшорну зону”.

“Є проблеми важливіші”

Цікаво, що самі представники українського легпрому раціонального зерна у забороні “секонд—хендів” не бачать. І захисту від нього у держави не просять. Президент Всеукраїнського об’єднання організацій роботодавців легкої промисловості Олександр Соколовський запевняє: “На легку промисловість заборона “секонд—хенду” не вплине абсолютно. Є набагато глобальніші проблеми, пов’язані з тим, що у вітчизняного виробника і виробника країн Південно—Cхідної Азії — нерівні умови гри. Зараз уряд говорить про те, що бюджет втрачає від 20 до 30 мільярдів гривень щороку — це абсолютно реальні цифри. Тому що одягу офіційно щороку продається на суму 50 мільярдів гривень. А “б’ється через касу” — на суму близько 500 мільйонів доларів. Тобто 90% продажів перебувають “у тіні””.

Вирішення питання контрабанди і нелегального ввезення “секонд—хенду” Соколовський бачить передусім у ліцензуванні операторів, що здійснюють ці ввезення: “В нас нахабно порушують закони, бо держава не відстоює державницьку позицію. “Секонд—хенд” може наповнювати бюджет, але зараз не робить цього, тому що це один iз найкриміналізованіших видів бізнесу з точки зору кінцевої торгівлі. Завозять усе “в чорну”, нічого не декларують, потім усе “в чорну” і продають. Якщо державі потрібні гроші — хай звертає увагу передусім на це. Я думаю, проти ліцензування не будуть ні оператори, що займаються “секонд—хендом”, ні легка промисловість, ні населення”.

“Секонд” готовий чесно працювати. А влада?

У громадській організації “Київська асоціація “секонд—хенд” теж переконані, що вирішити проблему контрабанди і наповнення бюджету можна не лише через абсолютну заборону ввезення ношених речей. Адвокат асоціації Ганна Таббах наголошує на тому, що головний ворог і українських виробників, і “секонд—хендів” — неякісна продукція, завезена з Південної Азії під виглядом гуманітарної допомоги. “Це наша спільна проблема. Китай сьогодні “обшиває” весь світ... Це величезні цехи, де на речі з дешевого матеріалу кріплять етикетки відомих брендів. Нашій асоціації контрабанда невигідна, бо ці речі потрапляють у точки продажу “секонд—хенду”, і це псує нам репутацію. Ми готові йти на ліцензування, на суворіші правила розмитнення і ввезення товару. Заборона ж завдасть шкоди не тільки підприємцям, а й населенню. Адже сьогодні на “секонд—хендах” одягаються 60% українців”, — каже пані Таббах.

Просто відвертають увагу?

Утім увесь цей галас навколо закриття і заборони на ввезення “беушного” одягу можна розцінювати як фарс нинішньої влади і намагання відволiкти увагу людей від нагальних проблем. Принаймні так вважає Ксенія Ляпіна, заступник голови парламентського Комітету з питань промислової і регуляторної політики і підприємництва: “Зараз Держкомпідприємництво кинуло цю тезу в суспільство — це є типовим прикладом того, що за наявності більш серйозних проблем, народжують неіснуючу проблему або таку, яка має бути вирішена в поточному порядку. Говорити про те, що в Податковому кодексі можна заборонити ввезення “секонд—хенду”, може тільки малоосвічена людина. Нагадаю, Податковий кодекс містить винятково питання оподаткування, у ньому може йтися про підвищення мит. Але ми є членами Світової організації торгівлі, що передбачає певні зобов’язання щодо обмеження мит, тобто ми не можемо їх піднімати вище встановлених нашими договорами категорій”.

На думку Ляпіної, справжня біда — це корупція, яка дозволяє “чорними” чи “сірими” схемами ввозити турецький або китайський крам, який часто менш якісний за європейський секонд—хенд. “Порушення правил ввезення — це злочин, який має бути виявлений компетентними органами. Методів припинити “сірі” чи “чорні” схеми більш ніж достатньо, не достатньо тільки бажання позбутися величезних хабарів. Потрібно викорінювати ці схеми і починати дбати про чесні й однакові для всіх правила ввезення тих чи інших товарів — від паливно—мастильних матеріалів до “секонд—хенду”.

Довідка

За однією з версій, термін “секонд—хенд” з’явився в Англії ХVII століття, коли королі з милості дарували свій одяг найбільш вірним васалам. А один iз предметів гардеробу високої особи — королівський плащ — передавався лише в тимчасове користування, що вважалося особливою милістю. Поки васал—фаворит носив плащ короля, він вважався його головним повіреним — “другими руками” англійською — “секонд—хенд”.

Сучасна історія “секонд—хенду” нараховує більше 70 років. За кордоном існує хороша традиція: щосезону оновлювати свій гардероб, а речі, що набридли, здавати в “секонд—хенд”. Особливо серйозно ставляться до індустрії “секонд—хенду” у Великобританії, Ірландії, Голландії. Діяльність компаній ліцензується і перебуває під суворим наглядом держави. Носити речі “секонд—хенд” у всьому світі — цілком нормально — це не є одяг бідняків або жебраків. Не даремно магазини “секонд—хенд” знаходяться, як правило, на центральних торгових вулицях, а в магазинах і там навіть утворюються черги.

Пряма мова

Михайло Бродський,  голова Держкомпідприємництва:

— Закриваючи “секонд—хенд”, ми створюємо мільйон робочих місць. Раніше в нашій легкій промисловості працювало майже мільйон людей. Зараз — близько 90 тисяч. Ми створюємо умови для того, щоб наш легпром знову став на ноги. Окрім заборони “секонд—хенду”, ми даємо ще 0% податку на прибуток на 10 років для нашої легкої промисловості. Це все сигнали для іноземних інвесторів, щоб залучити їх у країну. Але якщо немає робочих місць — значить, немає і відрахувань до Пенсійного фонду, і немає відрахувань прибуткового податку в місцеві ради. Дороги не побудовано, лікарні не відремонтовано, лікарі та вчителі мають мізерні зарплати... І ми продовжуємо нищити країну. Заради втіхи продавців iз базару, контрабандистів... Можете мені надсилати, що хочете: листи, штани, підсилати заряджених журналістів. Мені все одно. Вистачить у Президента і більшості політичної волі — будемо і тут наводити лад.

Ксенія Ляпіна, заступник голови парламентського Комітету з питань промислової і регуляторної політики і підприємництва:

— Владі потрібно один раз подумати і один раз сказати. Сказати те, що відповідає юридичним фактам, бо коли просто лякають підприємців — це негоже. Щоб розв’язати проблему з “секонд—хендами”, потрібно всього—навсього припинити контрабанду. А методи для цього дуже прості і прописані митним і кримінальним кодексами. І от саме в цьому питанні потрібна політична воля. “Секонд—хенд” повинен бути, бо цього вимагають наші громадяни, які змушені купувати те, що дешево. І якщо “секонд—хенд” може надати не нові, але якісні речі, які конкурентоздантіші, ніж нові, дешеві й неякісні китайські, — це прекрасно. А щодо вітчизняної легкої промисловості, моя порада — їй просто потрібно знайти свою нішу. І я впевнена, що наша легка промисловість може “брати” якістю і креативністю, а не низькою ціною. Влада може допомогти українським виробникам різноманітними шляхами, зокрема зменшенням податкового тиску. Що їм заважає це зробити?

Максим САВЧУК