Андрій Магера: Розмови про кадрові рокіровки у ЦВК є інсинуацією

- Пане Андрію, то розкажіть, який проект нині зареєстрований у парламенті?

— У Верховній Раді зареєстрований законопроект від групи народних депутатів України на чолі з Олександром Єфремовим. І Президент, як суб’єкт права законодавчої ініціативи, формального до нього відношення не має. Є окремий законопроект Мін’юсту у вигляді напрацьованих матеріалів, який свого часу отримав висновок Венеціанської комісії. Як на мене, саме цей законопроект, над яким робоча група працювала близько року, попри чимало вад, все ж більш цікавий з огляду процедури, транспарентності, ніж той, що нині розглядається у парламенті.

- Про що конкретно йдеться?

— По-перше, той, “президентський” законопроект створює більш рівні умови для формування виборчих комісій на вибори 2012 року, в ньому відсутня диспропорція у представництві політичних партій. Скажімо, у законопроекті Єфремова у перехідних положеннях зазначено, що фактично лише три політичні партії із близько двохсот зареєстрованих, отримають щонайменше половину місць у складі окружної виборчої комісії. На мою думку, це не зовсім правильно. Більш коректно було б надати можливість кожній фракції по одній кандидатурі гарантованого представництва в окружкомах, а всім партіям — суб’єктам виборчого процесу — по одній кандидатурі, за результатами жеребкування. Ще один недолік депутатського законопроекту — він містить норму, згідно з якою скасувати реєстрацію кандидата можна після оголошення попередження за порушення виборчого законодавства. Тоді як законопроект, який напрацьовувався робочою групою, передбачає можливість скасування реєстрації кандидата лише за конституційними підставами — припинення громадянства, визнання особи недієздатною тощо.

- Так що, власне, робить тимчасова спеціальна комісія? Ви були присутнім на останньому її засіданні. Який настрій у представників влади і опозиції?

— Нині комісія працює над п’ятьма законопроектами, адже є ще кілька проектів від опозиції. Крім того, у окремий, вже шостий, законопроект було виділено напрацювання робочої групи відносно того проекту, який направлявся до Венеціанської комісії. Щодо настрою, то на останньому засіданні голова комісії (Руслан Князевич — Ред.) запропонував компромісні положення законопроекту, на які готова піти частина опозиційних депутатів, якщо більшість погодиться.

- Наприклад?

— Насамперед, йдеться про формування виборчих комісій та норму щодо можливості скасування реєстрації кандидата. Крім того, певні вимоги ставилися щодо формування закордонних виборчих дільниць та повернення виборцям, які проживають за кордоном, право голосу на мажоритарних округах. Таке право вони мали при змішаній системі у 2002 році. Є багато інших нюансів, щодо яких ми буквально на сьогоднішньому засіданні комісії дізнаємося, чи погоджується на них більшість чи ні. Крім того, члени комісії мають сьогодні визначитися, чи за основу буде взято законопроект Єфремова чи президентський проект. Але особисто я за підсумками останнього засідання комісії побачив що є налаштованість на те, аби вийти на компромісний варіант. Єдине, чого я побоююся: щоб у цей процес знову не потрапила якась політична складова, яка б могла зірвати ці домовленості.

- Є версія, що з АП в парламент спустили вказівку: мовляв, виборчий закон має підтримати не просто “критична” більшість у 226 голосів, а переконлива, близько 300. Тоді можна буде похизуватися перед Європою високим рівнем підтримки та легітимності такого закону.

— Я про таку версію не чув, але якщо буде широкий консенсус, то без перебільшень, ми можемо говорити про більшість депутатів щонайменше у 350 голосів. Але, повторюю, це можливо лише у тому разі, якщо комусь не захочеться погратися у політику і якщо проект буде фаховим і не міститиме одіозних норм.

- Члени робочої групи беруть до уваги висновки Венеціанської комісії, чи йдеться лише про політичну доцільність, яка дозволить вийти на прийнятний варіант голосування?

— Звичайно, про ці висновки говорили і депутати від опозиції, і від влади. Більшість з них є слушними, і до них треба дослухатися. Але є такі, з якими важко погодитися. Наприклад, як можна погодитися з висновком щодо дозволу балотуватися людям, які мають судимість за скоєння умисного злочину? При всьому нашому бажанні, ми не можемо цього зробити, адже це суперечить вимогам Конституції. Тому, якщо висновки цієї комісії будуть враховані, то не на всі 100%.

- Чи є шанс вийти на законопроект, який унеможливить фальсифікації виборів?

— Я думаю, для цього потрібно його добре доопрацювати. Наприклад, у законопроекті немає норми про обов’язковість визначення точної кількості бюлетенів, які потрапили до кожної виборчої скриньки. А я вважаю, що ця норма обов’язково має бути включена до закону. Тоді членам комісій буде легше розглядати справи щодо визнання недійсним голосування на певній дільниці. Адже нагадаю, що в силу практики, що склалася, під час кожних виборів виникає певна кількість так званих “дефектних” бюлетенів, які можуть вплинути на дійсність голосування на тій чи іншій дільниці.

- Пане Андрію, не до кінця зрозуміло, що буде з виборами в Києві — як мера, так і до Київради. Коли вони відбудуться?

— Давайте згадаємо, що у 2008 році Верховна Рада призначила позачергові вибори як депутатів Київміськради, так і Київського міського голови. Але, як кажуть юристи, треба дуже уважно відслідковувати дію закону у часі. Тобто, давайте згадаємо, які норми Конституції діяли в момент обрання депутатів Київради та мера. Нагадаю, що у 2008 році міський голова обирався терміном на 4 роки, а депутати міськради — на 5 років. Себто, чергові вибори міського голови мають відбутися у 2012 році, до столичної ради — у 2013. Але конкретної прив’язки до якоїсь дати ані Конституція, ані Закон про місцеві вибори не містять, на відміну від Закону про вибори Президента або народних депутатів. Це означає, що механізм призначення київських виборів на певну дату є більш гнучким. Але у будь-якому разі, це виключні конституційні повноваження парламенту. Тож, чекатимемо рішення депутатів.

- Дозвольте запитання з приводу кадрового складу ЦВК. Фахівці помітили, що останні роки як мінімум 9 членів з 15 голосують так, як це вигідно владі. Але у світлі останніх кадрових змін в країні, можливо, якісь рокіровки торкнуться і ЦВК, зокрема, його голови? Про це, зокрема, подейкують у кулуарах...

— Хотів би нагадати, що нинішній склад Центральної виборчої комісії був сформований у 2007 році, і згідно із Законом про ЦВК строк повноважень членів комісії становить 7 років. Отже, всі члени комісії, за винятком одного, який прийшов значно пізніше, мають працювати до 2014 року. Звичайно, можна достроково припинити повноваження членів комісії, але для цього є вичерпний перелік підстав. Не варто забувати, що подання на зміну члена комісії має вносити лише Президент, а остаточне рішення ухвалює парламент. Що стосується голови комісії, як і будь-якого іншого члена комісії, то звернімось до закону. Одна з підстав для дострокового припинення повноважень членів комісії — це досягнення певного, визначеного законом, граничного віку перебування на цій посаді. Серед моїх колег нема жодного, хто б досягнув віку 65 років. Окремо відзначу, що Володимир Шаповал є одним із найкращих фахівців з конституційного права. Тому усі розмови з цього приводу, я, інакше як інсинуаціями, назвати не можу.

Виктория ЧИРВА