Як пережити триваючу кризу: доходи населення і заощадження

У 2022 році реальні наявні доходи населення в Україні впали на 21%. При середньому підвищенні показника на 3—4% на рік повернення до рівня початку 2022-го може відбутися лише через 5—7 років. У цьому сенсі 2023 рік з очікуваним збільшенням реальних доходів на 4% мав би стати першим кроком і наочним прикладом того, як макрофінансова стабільність у країні дає можливість домагатися реального економічного зростання навіть в умовах війни.

На початку 2023 року НБУ прогнозував рівень річної інфляції в 10,6%. Але вже до кінця весни стало зрозуміло, що темпи зростання цін будуть нижчими. За даними за листопад, індекс споживчих цін у річному вираженні становив 5,1%. Це мінімальний показник з кінця 2020 року. Прогноз НБУ на 2023-й зрештою було знижено до 5,6% р/р.

Перемога над інфляцією відчинила двері для прискорення реального зростання ВВП (з урахуванням інфляції) країни в півтора разу. Тепер Національний банк України очікує розширення економіки 2023 року не на 2,9, а на 4,9%. Сильніше реальне зростання ВВП країни і забезпечило реальне збільшення доходів громадян. У червні воно становило близько 2%, а за підсумками 2023 року має досягнути позначки в 4%.

Та всі ми розуміємо, що 4-відсоткове зростання після спаду на 21% у 2022 році складно назвати відновленням після кризи та відчути на сімейному бюджеті, особливо в умовах виснаження середнього класу, а також сильної деформації каналів розподілу доходів. Очевидно також те, що за будь-якого варіанта розвитку подальших подій відновлення до довоєнних рівнів швидким не буде. Це довгий шлях, який потребує гнучкості та терпіння.

Основний канал зростання реальних доходів — це індексація бюджетних виплат (виплати військовим, соціальні допомоги, пенсії). Але разом з тим 2023 року почали збільшуватися в реальному вираженні і заробітні плати. Цифри невеликі, близько 3,9% із початку року. Це теж незрівнянно з падінням на 15,8% у 2022-му. Але саме в зарплатній складовій є можливість для швидшого відновлення до довоєнного рівня.

Зокрема, за опитуванням ЄБА, впродовж 2023 року 76% бізнесів підвищили зарплату, поліпшився і стан її виплати серед МСБ. Утім, на противагу можна навести дослідження Gradus, відповідно до якого умови життя в українських родинах, особливо тих, які змушені були переїхати в межах країни або за кордон, суттєво погіршилися порівняно з довоєнним рівнем.

За оцінкою Міжнародної організації з міграції, наприкінці вересня 2023 року в Україні було 3,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Майже половина ВПО — з Донецької (24%) і Харківської (22%) областей. У 47% ВПО пошкоджене або зруйноване житло, відповідно, їхні перспективи до повернення сумнівні навіть після завершення гарячої фази воєнних дій. Відповідно, за 2023 рік зросла частка ВПО, які вже інтегрувалися на новому місці проживання. А їхні плани щодо повернення дещо послабилися, хоча й досі переважають. Найбільша частка ВПО, які планують залишатися на поточному місці, проживає у м. Київ та Запорізькій області.

У прогнозах НБУ на 2024—2025 роки зростання реальних заробітних плат закладається в 6,9 і 6,2% відповідно. Якщо вдасться утримати такий темп, то вже до кінця 2025-го зарплати українців у реальному вираженні повернуться, а можливо, навіть перевищать довоєнний рівень.

Головне — утримати річну інфляцію нижче 9—10% і забезпечити стабільність гривні. Як видно за прикладом 2023 року, це два ключові фактори для реального підвищення добробуту громадян. Усе інше зробить сама економіка. Завдання фінансово-економічної влади — забезпечити збереження того, що зароблять українці.

Наразі громадяни не дуже довіряють фінансово-економічному блоку. Заощадження та фінансові активи у вигляді готівкової іноземної валюти майже у вісім разів перевищують за обсягом гривневі депозити в банках країни.

Та якщо дивитися в динаміці, то видно, що довіра швидко зростає. Інвестиції українців у готівкову іноземну валюту з початку 2023 року збільшилися лише на 6,8%, а інвестиції в гривневі вклади — на 38%. Щоб тенденція тривала, необхідно все те ж саме — інфляція нижче 9—10% р/р і стабільність гривні.

Унікальні умови 2023-го, звісно, навряд чи повторяться наступному року. Через зростання інфляції з 5—6 до 9—10% до кінця 2024 року, а також нижчі відсоткові ставки реальна прибутковість гривневих вкладів, за вирахуванням інфляції, впаде з 7—8% 2023 року до 1—2%. Замало, але терпимо за умови стабільності курсу гривні.

Інші напрями інвестицій — дорогоцінні метали, нерухомість, валютні вклади — 2024 року мають бути більш прибутковими, ніж гривневі депозити. 2023 року золото та інші похідні інструменти принесли близько 6—7% реальної прибутковості. Наступного року реальна прибутковість інвестицій у золото і валютні вклади, з урахуванням “керованого” ослаблення гривні, може становити 4—5% річних.

Схожу прибутковість може забезпечити і нерухомість. Середня ціна квартири в Києві за 2023 рік збільшилася на 18% у гривнях і на 16—17% у доларах США. З урахуванням витрат на вхід і вихід з нерухомості, а також з урахуванням інфляції реальна прибутковість цього року становила 6—8% річних. 2024 року через вищу інфляцію реальна прибутковість може знизитися до 4—5% річних.

Відтак, попри макростабілізацію та кращі умови життя домогосподарств, наступний рік однаково буде кризовим навіть за умови покращення безпекової ситуації та за найоптимістичнішого сценарію розвитку України. Відповідно, людям варто триматися динамічної стратегії поводження із власними фінансами. Продовжувати заощаджувати за сприятливих умов, залишаючи достатній запас коштів у вільному доступі, та максимально диверсифікувати інвестиції, аби мінімізувати і без того значні ризики, які залишатимуться з нами і 2024 року.

Максим ОРИЩАК, аналітик компанії “Центр біржових технологій”