“Вугільна промисловість України перебуває на шляху кардинальних реформ”

Останніми роками у вугільній галузі нагромадилася низка гострих проблем, які гальмують її розвиток, ускладнюють формування конкурентного ринку вугілля, стають на заваді налагодженню ефективних міжгалузевих взаємозв'язків у паливно-енергетичному комплексі, загрожуюнергетичній безпеці держави. Давно назріла реформа вугільної промисловості — як в інтересах самої галузі, так і в інтересах усієї економіки. Про це ведемо бесіду з міністром вугільної промисловості України Юрієм Ященком.

Позитивний сигнал для інвесторів

- Почнімо з того, Юрію Петровичу, яка головна мета економічної реформи, що здійснюється сьогодні в галузі?

— Передусім, це кардинальне підвищення економічної ефективності її діяльності за умови задоволення в повному обсязі потреб країни у вугільній продукції. Як наслідок, маємо добитися значного зменшення навантаження на державний бюджет до 2016 року.

Беручи до уваги багаторічні результати державного управління галуззю, а також наявний позитивний досвід провідних світових вугледобувних країн, ключовими напрямами реформування повинні стати роздержавлення економічно ефективних підприємств та ліквідація неперспективних. Роздержавлення галузі нагально потребує уточнення механізмів державного субсидування підприємств, лібералізації ринку вугільної продукції із застосуванням ринкових механізмів ціноутворення, а також пом'якшення соціальних наслідків здійснюваних реформ.

Ці напрямки стали основою для плану-графіка реформ, який передбачає три етапи. Перший (до кінця 2010 р.) включає розподіл підприємств за категоріями та розробку програми приватизації й підготовку до неї підприємств. Другий етап (до кінця 2012 р.) — це лібералізація ринку вугілля, третій (до кінця 2014 р.) — поетапне зменшення субсидування операційних витрат державних шахт при одночасному збільшенні фінансування реструктуризації шахт і соціальної підтримки працівників, які вивільняються (до 2016 р.).

Протягом поточного року маємо здійснити розрахунки та обгрунтувати базові положення реформи й прогноз подальшого розвитку галузі. Будуть розроблені необхідні законодавчі акти та інші нормативні документи, міністерство визначиться, які підприємства підлягають приватизації, а які — ліквідації. До перших належать інвестиційно привабливі та потенційно привабливі, до других — шахти, що повністю відпрацювали промислові запаси вугілля.

З метою залучення інвестицій у вугледобувні підприємства, до моменту їх приватизації, відпрацювали механізм державно-приватного партнерства. Мінвуглепром підготував проект постанови Кабінету Міністрів України стосовно затвердження порядку організації інвестиційної діяльності щодо технічної модернізації та реконструкції шахт на засадах державно-приватного партнерства. До кінця року документ має бути прийнятий.

- Уже реалізуються певні проекти з цього напрямку?

— Завдяки впровадженню нового механізму вдалося залучити 500 млн грн у розвиток ДП “Ровенькиантрацит” та “Свердловантрацит” — позитивним сигналом для фінансових інституцій стала чітка програма розвитку галузі. Якщо говорити про інвестиційну діяльність як підготовчий етап до приватизації, то слід зазначити, що міністерством розроблено 63 перспективні інвестиційні проекти із загальним обсягом фінансування 47,3 млрд грн. Окрім механізму державно-приватного партнерства, інвестресурси залучаються шляхом кредитування іноземних і вітчизняних банків (надійшло вже понад 400 млн грн для реалізації інвестиційних проектів) та використання фінансового лізингу (прийняли пропозицію російського “ВТБ Банку” щодо отримання гірничо-шахтного обладнання за договором лізингу на суму 2,2 млрд грн). Реалізуються також дві галузеві інвестиційні програми, спрямовані на збільшення навантаження на діючі очисні вибої та на забезпечення введення в експлуатацію очисних вибоїв з високим ступенем готовності.

З метою підвищення інвестиційної привабливості підприємств важливим є й реформування організаційної структури управління вугільною промисловістю для надання опорним шахтам (шахтоуправлінням) статусу юридичної особи. Вже діє пілотний проект, яким започатковано реорганізацію ДП “Сніжнеантрацит”, ДП “Торезантрацит” та ДП “Шахтарськантрацит” шляхом створення на їх базі відповідних шахт і шахтоуправлінь у складі виробничого об`єднання з видобутку вугілля. Інший проект опрацьовується з Луганською облдержадміністрацією та галузевими профспілками.

- Зі статистичних даних видно, що відбулися позитивні зрушення в галузі. Читачам буде цікаво дізнатися бодай про основні показники.

— Найголовніший результат нашої роботи — зупинено згортання вуглевидобутку. Вже з травня шахти працюють на рівні показників 2009 р. У другому кварталі цього року державні підприємства збільшили видобуток вугілля порівняно з першим на 201 тис. т. У липні видобуто 3,2 млн т вугілля, що переважає червневий показник на 70,2 тис. т. Очікуваний результат серпня перевищить липневий обсяг. За другий квартал поточного року зарплата працівників вугледобувних підприємств зросла на 16%. З огляду на ці результати керівництво Мінвуглепрому поставило чітке завдання: за ІІ півріччя надолужити відставання з видобутку вугілля від рівня минулого року і вийти за підсумками року на показник 39 млн т.

Досить важливим питанням реформування є розробка орієнтовного плану прямого бюджетного фінансування галузі, що передбачає поетапне зменшення субсидування операційних витрат та переспрямування вивільнених коштів на соціальну підтримку трудівників. Одним з основних принципів для розрахунку обсягів субсидій тут є підтримка стандартів експлуатації обладнання та безпеки праці. Інакше ми не забезпечимо належного рівня технічного стану підприємств, що вельми перешкоджатиме їхній подальшій приватизації. Крім того, ми забезпечили бюджетне фінансування галузі — цього року в неї буде спрямовано 7,8 млрд грн, що більше порівняно з минулим на 1,3 млрд грн, або на 20%.

З метою подолання негативних соціальних наслідків у вугільних регіонах спільно з Міністерством праці та соціальної політики планується розробка програми створення нових робочих місць та перепрофілювання працівників, що вивільняються в результаті реструктуризації галузі. Потрібний якісний прогноз та ефективна система моніторингу цих процесів з урахуванням можливостей регіональної та міжрегіональної міграції робочої сили.

- А як щодо реорганізації державної компанії “Вугілля України”, яка нині виконує функції оператора ринку вугільної продукції?

— Реорганізація визначена як ключовий момент лібералізації ринку. В рамках загальної концепції економічної реформи її маємо провести до кінця 2012 р. — після завершення приватизації вугледобувних підприємств і теплових електростанцій, які є головними споживачами енергетичного вугілля.

Одним з необхідних чинників відходу від державної монополії є поступовий перехід на методи біржової торгівлі вугіллям, а також поставок його за прямими договорами. Як свідчить світовий досвід, такий ринковий підхід розвиває конкуренцію серед виробників і природним чином визначає справедливу вартість продукції.

Узагальнюючи результати з програми реформ, ми очікуємо до кінця 2014 р. завершення приватизації інвестиційно привабливих та потенційно привабливих підприємств. До кінця 2016 р. планується вагоме зниження обсягів державного субсидування на операційні витрати. Доти будуть завершені процеси реструктуризації галузі та здійснені програми соціальної підтримки працівників, які вивільняються з підприємств, що ліквідуються.

Хочу також зазначити, що заходи, передбачені програмою реформ, узгоджено та враховано при розробці нової редакції Державної програми “Українське вугілля” на 2010-2015 роки, а також при підготовці пропозицій Мінвуглепрому до проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2011 р. Мета держпрограми “Українське вугілля” -підвищити економічну ефективність роботи підприємств та досягнення обсягів видобутку вугілля, необхідних для задоволення потреб національної економіки. У підсумку маємо збільшити обсяги видобутку вугілля до кінця 2015 р. до 91,7 млн т.

На честь 75-річчя стахановського руху

- Повернімося до сьогодення. “Урядовий кур'єр” неодноразово писав про хід двомісячної трудової вахти колективів вугледобувних підприємств, присвяченої професійному шахтарському святу та 75-річчю стахановського руху. Вже можна підбити її перші підсумки?

— За час трудової вахти із 130 комплексно-механізованих вибоїв понад 30 лав працювали з навантаженнями, які перевищували 1000 тонн за добу. Загалом підприємства за січень-липень виробничу програму виконали на 102,7%, понад програму видобуто 563,1 тис. т чорного золота. За сім місяців поточного року шість шахт перейшли півмільйонний рубіж вуглевидобутку, це “Добропільська” ДП “Добропіллявугілля”, ім. Дзержинського ДП “Ровенькиантрацит”, ім. Космонавтів ДП “Ровенькиантрацит”, ім. М. Фрунзе ДП “Ровенькиантрацит”, ім. В. Вахрушева ДП “Ровенькиантрацит”, а також ВАТ шахтоуправління “Донбас”. Понад 1 млн т видобули дві шахти ДП “Свердловантрацит” -”Червоний партизан” і “Довжанська-Капітальна”.

Для прикладу, на шахті ім. Космонавтів ДП “Ровенькиантрацит” трудовий колектив під керівництвом начальника дільниці Сергія Олейникова та бригадира Андрія Данилова тільки за останній місяць видав на-гора 103,7 тис. т вугілля, тобто щодоби з лави видобував у середньому 3350 т антрациту. За підтримки Мінвуглепрому було закінчено монтаж та введено в липні до числа діючих 17 -ту південну лаву на шахті N1/3 “Новогродівська” ДП “Селидіввугілля”. З цього очисного вибою під керівництвом начальника дільниці Вадима Крикуненка та бригадира Олександра Пєскова 14 серпня видобули за добу 4000 т, що на 1820 т більше запланованого рівня.

- Справжній трудовий подвиг на початку серпня продемонстрував усій Україні забійник шахти “Новодзержинська” Сергій Шемук...

— Так, за зміну у супроводі забійників Андрія Кочеткова та Андрія Прудникова він нарубав відбійним молотком 170 тонн вугілля, виконавши планове завдання на 2023% та перекривши рекорд славетного Олексія Стаханова, встановлений ще в серпні 1935 р., на 68 тонн.

На завершення, користуючись нагодою, хочу привітати всіх шахтарів, ветеранів вугільної промисловості з професійним святом. Вугільна галузь України має величезні перспективи.

Ященко Юрій Петрович — народився 19 березня 1953 р. в м. Макіївка Донецької області. Після закінчення середньої школи у 1970 р. та Донецького політехнічного інституту 1975 р. розпочав трудову діяльність гірничим майстром, помічником начальника дільниці на шахтах м. Макіївки та науковим співробітником Донецького науково-дослідного вугільного інституту. Тривалий час перебував на партійній та господарській роботах у Донецькій області.

З червня 1999 р. працював на керівних посадах у Міністерстві вугільної промисловості та Міністерстві палива та енергетики України, Національному агентстві України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. З березня 2010 р. — міністр вугільної промисловості України.

Юрій Ященко — доктор економічних наук, академік Академії гірничих наук України. Нагороджений галузевими відзнаками — “Шахтарська слава” трьох ступенів, “Шахтарська доблесть” ІІІ ступеня та відзнакою Держгірпромнагляду “За доблесну службу”. “Відмінник енергетики України”, “Почесний працівник атомної енергетики”.

Микола ПУГОВИЦЯ