Сто заброньованих бригад
Чинна процедура бронювання військовозобов'язаних була схвалена 27 січня 2023 року урядовою постановою №76 ”Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
Потім, 2 травня 2023 року, постанова була трохи підкоригована — було визначено чіткі терміни, протягом яких інстанції, які розглядають списки претендентів на бронь (Генштаб ЗСУ, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, профільні міністерства, ТЦК та СП) повинні розглянути та оформити документи. На все давалося 25 днів. Це було логічно: раніше, поки клопотання про броню блукало інстанціями, потрібного фахівця вже й мобілізувати могли.
Так чи інакше, ось уже майже рік бронюванню підлягають військовослужбовці, які працюють:
— в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
— на підприємствах, в установах та організаціях, яким встановлені мобілізаційні завдання (замовлення), якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
— на підприємствах, в установах та організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт та послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань;
— на підприємствах, в установах та організаціях, які критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення у особливий період.
Постанова №76 передбачає, що бронюванню підлягають керівники та заступники, а також 50% кількості військовозобов'язаних працівників. Але за наявності обґрунтованої потреби кількість заброньованих може перевищувати 50% (це питання вирішується у кожному конкретному випадку).
Щодо терміну дії броні, то для чиновників, які працюють в органах влади, він дорівнює терміну проведення мобілізації. Тобто безстроково з огляду на те, що мобілізація у нас регулярно продовжується на 90 діб. А от для військовозобов'язаних, які працюють у реальному секторі економіки, броня діє лише півроку. І її треба регулярно продовжувати, щоразу подаючи необхідні списки у необхідні інстанції.
За словами заступника міністра економіки Ігоря Фоменка, на початок осені в Україні налічувалося чотири тисячі критично важливих підприємств та заброньовано понад 500 тисяч військовозобов'язаних. Тобто стільки ж їх і зараз. 100 повноцінних бригад.
Незрозумілі критерії
Одразу слід зазначити, що досі не вирішено головну проблему — чітко не визначено, які саме підприємства мають право клопотати за своїх співробітників, щоб вони отримали відстрочку. Аж надто розпливчасті формулювання, які допускають різні тлумачення.
“Підприємства, які виконують мобілізаційні замовлення — це зрозуміло. Але ось установи, які виробляють товари, необхідні для забезпечення армії. Це які? Ось робить фірма бронежилети, або маскувальні сітки. Вона підпадає під критерії? Хто це визначає? Чи організації, які критично важливі для функціонування економіки. Обленерго — зрозуміло. А компанії, які возять бензин із Європи — вони мають право клопотати за своїх співробітників? А аграрні підприємства, у яких усіх трактористів мобілізували?” — каже “Апострофу” адвокат, колишній працівник Київської міської прокуратури Олександр Поливач.
До речі, щодо сільськогосподарських підприємств. Як розповідає арбітражний керуючий юридичної фірми “Ілляшев та партнери” Олександр Камша, право бронювати своїх співробітників має агрофірма, яка обробляє угіддя площею не менше 500 гектарів. Але, як свідчить практика, це просто право.
“У нашій компанії призвали п'ять осіб серед трактористів та водіїв. На щастя, у нас є універсальні хлопці, які працюють і на машині, і на тракторі, і на комбайні — донавчили у центрі зайнятості. Поки не забирають”, — розповідає “Апострофу” Віктор Марченко, заступник директора компанії “Партнер Агро Груп”, земельний банк якої складає більше 2 тисяч гектарів.
Проблема з нестачею водіїв стосується не лише аграрних підприємств. В Одесі, наприклад, водіїв для роботи на автобусах не вистачає у міському транспортному підприємстві. З необхідних 18 водіїв — лише 7. Хоча це цілком стратегічне, критично важливе державне підприємство.
При цьому у приватних компаніях з автоперевезень проблем із водіями немає. У цьому можна легко переконатися, проїхавши містом будь-якою маршруткою. У яких оплата, до речі, здійснюється за чорну готівку. Яким чином ці підприємства одержують броню для своїх співробітників — можна лише здогадуватися.
“Більше того, найчастіше ці маршруточники набувають статусу “стратегічного резерву”. Мовляв, у разі чого, здійснюватимуть перевезення безкоштовно, і залучатимуться для потреб ЗСУ. А проблема з нормою 50% вирішується просто — беруть у фірму половину людей, як допоміжний персонал. Для прикладу, двірниками чи різноробочими в автопарк. А водіям — бронь за законом” , — каже “Апострофу” експерт громадської кампанії “Центр кримінологічних досліджень” В'ячеслав Коновалов.
Одна з лазівок
Іноді броню отримують взагалі незаконно. Наприклад, нещодавно бронювання хитрістю отримав один із колишніх радників голови Міністерства енергетики України. До речі, примітною є реакція міністра — він негайно доручив усім енергетичним компаніям країни ретельно перевіряти законність надання бронювань.
Це враховуючи, що всі списки, перед тим як потрапити до Генштабу ЗСУ на перевірку (є такі дефіцитні військово-облікові спеціальності, що людину в будь-якому разі призовуть, якою б цінною вона не була для підприємства), перевіряються у профільному міністерстві. Можна подумати, міністр не знав про свого колишнього радника. Але це, звісно, не корупція. Звичайне українське кумівство.
Незрозуміло навіщо можливість бронювання співробітників отримали комерційні банки. Ще 29 березня 2023 року набула чинності постанова №32 Національного банку України, яка визначає порядок бронювання фінансистів. Можливість бронювати своїх працівників здобули 15 українських системних банків. Причому на рік.
“Для чого бронювання для співробітників банків, де понад 80% персоналу — жінки, не зрозуміло. Втім, можна влаштувати на роботу потрібну людину, і, таким чином, вона отримає бронь”, - припускає в розмові з “Апострофом” колишній казначей банку “Надра” Андрій Кійко.
До речі, як розповідає “Апострофу” співробітник департаменту економічного аналізу НБУ, у них багато чоловіків на початку війни самі добровільно йшли на фронт. Хоча Нацбанк — чим не стратегічне підприємство, і броня у співробітників була від початку.
Одним словом, бронювання в Україні, звісно, діє. Але найчастіше броню від мобілізації отримують зовсім не ті, кому це дійсно необхідно. Точніше — необхідно підприємству. Просто одна з лазівок. Тож непогано б порядок бронювання вдосконалити. Прописавши чіткіші критерії, які не дають змоги двоякого тлумачення.
