Розмінування. Наскільки масштабна проблема і як її вирішувати?

На жаль, маємо констатувати, що майже щодня наші цивільні підриваються на вибухонебезпечних предметах, зазнають тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, і, що найгірше, відсоток летальних випадків є надто високим. Особливо вразливими є діти. Їхні допитливість і бажання пізнавати все нове можуть призвести до незворотних і трагічних наслідків.

За узагальненою інформацією Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій України, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 251 особа загинула, а 529 отримали травми різного ступеня тяжкості. Фактично щодня ми отримуємо повідомлення про виявлені вибухонебезпечні предмети або підриви на них цивільних.

Станом на сьогодні вибухонебезпечними предметами потенційно забруднено орієнтовно 174 тис. кв. км (загальна площа України становить більш як 603 тис. кв. км), у тому числі 14 тис. кв. км акваторій річок, водойм і водосховищ України, прибережних акваторій Азовського та Чорного морів, тобто 30% території України. Із часів Другої світової війни така ситуація — безпрецедентно масштабний і складний виклик для всього сектору безпеки та оборони України і міжнародної спільноти.

На жаль, війна ще не закінчилася, і ці страшні цифри тільки зростатимуть. Що держава робить уже зараз? Як вибудовує практику розмінування та систему майбутньої безпеки, щоб врятувати максимальну кількість життів? Наскільки плідно співпрацює з міжнародними партнерами?

 

В органах системи МВС розмінування проводять Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Національна поліція України та Національна гвардія України (загальна кількість особового складу 1900). Навесні цього року уряд утворив Центр гуманітарного розмінування. Основними завданнями Центру є взаємодія між донорами, що здійснюють фінансові заходи з гуманітарного розмінування та надають міжнародну технічну допомогу; сприяння операторам протимінної діяльності у наданні послуг у сфері гуманітарного розмінування; розвиток і впровадження нових технологій та методів розмінування.

Пріоритетність і черговість розмінування територій після їхньої деокупації визначається військовими адміністраціями. Це один із ключових напрямів співпраці місцевої влади з силами безпеки та оборони у деокупованих регіонах.

Активно вивчається і впроваджується в щоденній практичній роботі досвід інших країн, які десятиліттями розміновують свої території після закінчення бойових дій, зокрема Хорватії, Північної Македонії, Азербайджану, Грузії, Косова та інших. Масштаб української проблеми значно глобальніший, ніж у перелічених вище країнах. Але треба сказати, що Україна не одна. Ми вдячні міжнародним партнерам за формування і розширення коаліції гуманітарного розмінування. Від учасників глобальних міжнародних зустрічей лідерів вільного світу ми дедалі більше чуємо про акцент на потребах у питанні розмінування.

Є два основні види розмінування: оперативне (першочергове або невідкладне) і гуманітарне (планове, комплексне). Після деокупації українських територій усі органи протимінної діяльності відразу приступають до оперативного розмінування в порядку пріоритетності:

1-й етап — очищення основних логістичних шляхів, об’єктів енергетичної інфраструктури, водоканалів. Слідом за піротехніками відразу йдуть електрики та відновлюють лінії електропередачі. В цілому першочерговим завданням є відновлення життєдіяльності населених пунктів;

2-й етап — гуманітарне розмінування сільськогосподарських угідь і земель загального користування;

3-й етап — гуманітарне розмінування природних екосистем, територій за межами населених пунктів і лісових масивів, а також підводне розмінування акваторій водних об’єктів.

Динаміка розмінування

У світі існує класична формула: рік війни — 10 років розмінувань. Оскільки військові дії в нас почалися не 24 лютого 2022 року, а ще 2014-го, то терміни розмінування територій є глобальною світовою проблемою. Втім, не варто завчасно виносити вердикт про щонайменше 100 років, необхідних для повного розмінування. Чітке планування й часові перспективи стануть відомі після повної деокупації всіх територій суверенної України у кордонах 1991 року. Іншим важливим чинником є питання технічного забезпечення. Сучасні технології дають можливість очищати території якісніше, швидше і безпечніше. З урахуванням динамічного науково-технічного прогресу цей напрям буде вдосконалюватися, а відповідно, й формула 1 рік війни = 10 років розмінування зазнаватиме корегування. Тому часові рамки наразі тільки орієнтовні.

Станом на сьогодні в ДСНС і поліції є в наявності 17 машин механізованого розмінування. У відносно короткостроковій перспективі планується отримати від донорів ще близько 25 одиниць сучасної техніки, що сприятиме підвищенню динаміки розмінування. Влітку цього року було сертифіковано першу вітчизняну машину механізованого розмінування, яка виготовлена на одному із харківських заводів. З огляду на наявну кількість сил систем органів МВС, задіяних у розмінуванні територій, першочергова потреба в машинах механізованого розмінування становить 70 одиниць.

 

За період дії воєнного стану силами органів системи МВС виявлено і знешкоджено більш як 650 тис. вибухонебезпечних предметів. Обстежено територію площею понад 140 тис. га, понад 15 тис. об’єктів, близько 7 тис. км ліній електропередачі, майже 500 км газопроводів, 4 тис. км автомобільних доріг і 600 км залізничних шляхів.

До чинників, які впливають на динаміку проведення розмінування, належить і рельєф місцевості. До прикладу, машину механізованого розмінування не можна використовувати в лісовій, скелястій або болотистій місцевості. Погодні умови також впливають на динаміку розмінування. Розмінування неможливо проводити при низькій температурі (нижче +3—5°). Фактично в період з пізньої осені до середини весни розмінування не проводиться. Навіть у літній період тривала дощова погода несприятлива для очищення територій від вибухонебезпечних предметів.

Ще однією проблемою є те, що російські окупанти часто використовують системи дистанційного мінування. А тому ми не можемо мати 100-відсоткової впевненості у безпечності територій, які очищені вибухо- і піротехніками, адже окупанти можуть здійснити повторне дистанційне мінування, а це значна загроза для життя і здоров’я людей, а також для диких і свійських тварин. Особливо це загрозливо для прифронтових і прикордонних із Росією територій.

Однак головне — це робота, спрямована на забезпечення обізнаності людей щодо видів вибухонебезпечних предметів, розуміння алгоритму дій при виявленні таких предметів і необхідності дотримуватися певних обмежень і чітких правил заради власної безпеки. Особливо це стосуватиметься жителів територій, які тривалий час перебували під окупацією. До прикладу, розмінування частини Київської, Чернігівської, Сумської областей, які майже два місяці перебували під окупацією, триває й досі.

Практичні кроки, які допомагають зберегти життя

Щоб запобігти людським жертвам серед цивільного населення, що перебувало під окупацією, а також проживає у прифронтових районах, підрозділами ДСНС і поліції проводяться освітньо-просвітницькі заходи з використанням усіх доступних джерел інформування населення.

Мобільний застосунок “Розмінування України”. Розроблений зручний багатофункціональний мобільний застосунок містить актуальну інформацію в режимі реального часу про особливо небезпечні райони, які перебували під окупацією і можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами, інформацію про види і характеристику таких предметів, правила поведінки при виявленні підозрілих об’єктів, а також забезпечує можливість повідомити про потенційно небезпечну знахідку з допомогою кількох кліків з автоматичним встановленням місцезнаходження людини.

Ще один корисний функціонал застосунку — можливість подати заявку, щоб стати сапером або ідентифікатором вибухонебезпечних предметів, або оператором протимінної діяльності. МВС у частині формування державної політики у сфері протимінної діяльності — керується принципами мінімізації бюрократичних процедур і максимального сприяння приватним операторам протимінної діяльності, які хочуть долучитися до очищення територій.

“Класи безпеки”. Спільно з фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні здійснюється масштабування проєкту “Класи безпеки” у закладах освіти. У різних регіонах країни учні активно навчаються, як поводитися в надзвичайних ситуаціях. Дітям в ігровій формі з використанням інтерактивних засобів розповідають про безпечну поведінку в умовах воєнного стану, пожежну та мінну безпеку.

Глобальні та внутрішні ризики

Заміновані регіони втрачають привабливість не тільки для закордонних, а й для вітчизняних інвесторів. Мають місце високі ризики для життя й здоров’я працівників підприємств, ризики безповоротної втрати дороговартісної техніки, яка використовується у виробництві (не підлягає страхуванню), та інші (похідні) ризики, що неодмінно враховуються при розробленні інвестиційних планів. Отже, суттєво страждає економічний сектор.

Що ж до продовольчої безпеки, то мінування земель сільськогосподарського призначення впливає на світову продовольчу безпеку, рівень цін на товари, відповідно, й на загальний добробут населення різних країн. Продовольча криза загрожує насамперед країнам, які розвиваються, зокрема Глобальному Півдню — країнам Африканського континенту. Ми маємо розуміти, що українські чорноземи — це справжній скарб. Їх потрібно оберігати і дбати про їхню родючість. На замінованих землях, які тривалий час не обробляються, з’являються чагарники, поширюється запустіння, відповідно, повернення їх до стану родючості потребуватиме значних фінансових і ресурсних витрат та людських зусиль.

Логістична безпека. Україна має винятково вигідне географічне розташування, що дає можливість об’єднувати повітряні, дорожні, морські, річкові логістичні сполучення. І тут ми вкотре переконуємося, що мінування українських територій є світовою проблемою, розв’язання якої виходить далеко за межі замінованої площі.

Екологічна безпека. Якщо пригадати глобальне життя світу до 24 лютого 2022 року, то дві основні проблеми, які були наріжними питаннями на всіх міжнародних заходах і перебували у порядку денному діяльності урядів країн, — це протидія пандемії, що викликана гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та екологічна безпека світу і глобальне потепління. Через рік після вторгнення Росії в Україну ціллю сталого розвитку здебільшого є подолання бідності, а найбільшу увагу приділено проблемі зміни клімату. А мінування українських земель росіянами суттєво погіршує екологічну ситуацію у світі.

Ми вдячні поліцейським-вибухотехнікам, піротехнічним підрозділам Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної гвардії України, а також усьому сектору безпеки і оборони за їхню щоденну титанічну працю, від якої залежіть доля не лише України, а й світу.

Розмінування українських територій у рамках Формули миру

Формула миру, запропонована президентом України Володимиром Зеленським, була підтримана абсолютною більшістю цивілізованого світу. Це підтверджується голосуванням за резолюцію Генеральної Асамблеї ООН “Про справедливий і сталий мир в Україні” від 23 лютого 2023 року (за — 141 країна; проти — 7 країн; утрималися — 32 країни). Формула миру містить 10 взаємопов’язаних складових.

Проблематика розмінування територій України охоплює щонайменше три пункти Формули миру — “Радіаційна і ядерна безпека”, “Енергетична безпека”, “Протидія екоциду”.

Наприклад, реалізація восьмого пункту “Протидія екоциду” (факти цілеспрямованого негативно впливу на природне середовище, у тому числі під час бойових дій). Свідомим і цілеспрямованим актом екоциду став підрив 6 червня 2023 року російськими військовими Каховської гідроелектростанції, що спричинило найбільшу техногенну й екологічну аварію за останні десятиліття, яка призвела до затоплення понад 80 населених пунктів, загибелі людей, знищення флори і фауни, зменшення кількості генерації електроенергії для потреб цивільного населення, відсутності водопостачання в міста-мільйонники та інші населені пункти, а також до значного підвищення рівня потенційної загрози аварії на Запорізькій АЕС.

Ми не можемо бути впевненими, що Росія не вдасться до наступного терористичного акту і не здійснить підриву однієї з найбільших у Європі атомних електростанцій — Запорізької АЕС, яка з лютого 2022 року перебуває під російською окупацією. Причому надзвичайно високим є ризик того, що детонація мін може статися після деокупації Запорізької АЕС з метою дискредитувати українську армію та призупинити контрнаступ.

Отже, питання мінування росіянами об’єктів критичної інфраструктури, особливо атомної електростанції, є одним із найбільш глобальних, що потребують особливої уваги всього світу при здійсненні розмінування.

У контексті протидії екоциду окрему увагу необхідно звернути на проблему мінування лісу, адже коли вибуховий пристрій детонує, майже одразу займаються суха трава та дерева. Як наслідок, майже щоразу виникає лісова пожежа, відповідно, відбувається стихійне знищення флори і фауни. За даними Рахункової палати України, загалом станом на кінець 2022 року в державі вже постраждало 3 млн га лісу, що становить майже третину лісового фонду країни (до початку вторгнення офіційна площа лісів сягала 10,4 млн га).

Міжнародна допомога

Цивілізований світ проходить тест на зрілість саме зараз і ключовим індикатором є ставлення до війни Росії проти України. Ми вдячні нашим міжнародним партнерам за багатогранну матеріально-технічну допомогу і методичну підтримку. Лідерами в питанні підтримки України в частині здійснення гуманітарного розмінування виступають уряди США, Великої Британії, Японії, Канади, Німеччини, Швейцарії, Швеції, Данії, Нідерландів, Хорватії, Польщі, Литви, Латвії, Естонії, Азербайджану, Європейський Союз та інші країни.

Найбільш ефективна співпраця та реальна міжнародна допомога надходить від Фонду Говарда Баффета, Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй, компаній The HALO Trust, Данської ради у справах біженців в Україні (DRC), Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA), Швейцарського фонду протимінної діяльності (FSD), Норвезької народної допомоги (NPA), Естонської асоціації рятувальників та інших.

Наразі майже 40 країн та організацій-партнерів погодили виділення близько 250 млн дол., зокрема на спецтехніку для гуманітарного розмінування.

Богдан ДРАП’ЯТИЙ, заступник міністра внутрішніх справ України