Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Пенсія в кредит

[11:29 13 января 2010 года ] [ Україна молода, №5, 13 січня 2010 ]

Через недолуге хазяйнування уряду в державній казні не вистачає грошей на заробітну плату та пенсії.

Авторитетні економісти запевняють: українська господарка скочується у 90—ті роки. Такої “дірки” у бюджеті й таких зовнішніх боргів давно вже не переживала Україна. “Наступний рік запам’ятається надовго”, — “втішають” експерти й перераховують наші економічні проблеми, які неодмінно “вилізуть” боком: відсутність бюджету на 2010 рік, катастрофічне зменшення надходжень, обезкровлені політикою уряду місцеві бюджети... І безкінечний солодкоголосий популізм і розповіді про райдужні перспективи. Уряд запевняє: зарплати та пенсії виплачуватимуться й надалі безперебійно. Однак факти — річ уперта: вже зараз із регіонів стікається тривожна інформація про перебої з виплатами, фінансуванням освітніх і медичних закладів та житлово—комунальної сфери. А що буде далі?

40% усіх видатків уряду — за рахунок позичок

Українська економіка вже неодноразово демонструвала чудеса живучості. На часі — новий етап випробувань. “Ми входимо в період поглиблення кризи, — запевняє заступник голови Комітету Верховної Ради з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Ксенія Ляпіна, — попереду дуже складний період в економіці”. Сьогодні фахівці хапаються за голову — стільки проблем примудрився “нажити” уряд своєю недалекоглядною політикою. Як їх тепер “розрулити” — питання відкрите. “Україна увійшла в новий рік без будь—яких залишків коштів на казначейському рахунку, з величезним боргом, який уже перевищує 280 мільярдів гривень, із неприйнятим бюджетом, що не дає відповіді на потреби фінансування бюджетних секторів”, — перелічує “УМ” негаразди екс—міністр фінансів Віктор Пинзеник.

Одна лише відсутність бюджету на наступний рік несе чимало загроз: по—перше, це означатиме, що з січня 2010 року щомісячно можуть бути профінансовані лише витрати в обсязі 1/12 від бюджету 2009 року. Отже, ціла низка соціальних виплат, не кажучи вже про доплати й анонсовані підвищення доходів, не будуть виплачені. До того ж, місцева влада не зможе сформувати власні бюджети, а це загрожує нефінансуванням важливих місцевих програм з освіти, охорони здоров’я, житлово—комунального господарства.

Не все так райдужно і з виплатами зарплат і пенсій. Показовим є той факт, що минулого року жодного місяця уряд не здатний був здійснити виплати пенсіонерам та “бюджетникам”, не позичивши грошей. Солідну дірку в бюджеті (а дефіцит минулорічного бюджету перевищив 100 мільярдів гривень) прикривали коштами МВФ. За словами Віктора Пинзеника, майже 40% усіх видатків уряду здійснювалося за рахунок позичених коштів. Але й гроші МВФ закінчилися — проблеми тепер вилазять назовні, як таргани зі щілин. А на носі — вибори! І уряд не знайшов кращого способу створити ілюзію благополуччя, як залатати дірки коштами місцевих бюджетів, не повертаючи їх.

Борги із зарплати зростають

Як уже писала “Україна молода”, напередодні новорічних свят виникла критична ситуація з фінансуванням видатків місцевих бюджетів: із казначейських рахунків не надходили гроші “на місця”. Через те що розпорядники коштів заблокували виплату грошей, у регіонах не могли придбати соціально важливі товари та послуги — не спроможні були місцеві органи влади у повному обсязі фінансувати комунальний транспорт, медичні та освітні заклади. Через брак грошей із гаражів не могли виїхати автомобілі швидкої допомоги, пожежники, завмерла снігоочисна техніка, під загрозою опинилася робота пошти. Глава держави Віктор Ющенко мусив звернутися до Генерального прокурора з вимогою втрутитися в ситуацію. “Уявіть, що ви маєте вклад у банку (а казначейство — це банк), — пояснює Віктор Пинзеник. — Ви прийшли свої гроші забрати, а вам їх не дають, бо в банку немає коштів — вони використані. Така сама ситуація склалася з грішми місцевих бюджетів”.

За джерелами “України молодої” у банківській системі, уряд “позичив” у місцевих бюджетів майже 9 мільярдів гривень і тільки два з них повернув — аби напередодні Нового року людям виплатили зарплату і не псували оптимістичну передвиборчу “картинку”. Офіційну ж цифру заборгованих коштів місцевим бюджетам з казначейських рахунків уряд заборонив оприлюднювати.

Подібні оборудки Кабміну з коштами місцевих громад регіональні керівники називають “злочином” — тепер через таке хазяйнування у багатьох областях сила—силенна проблем. Ксенія Ляпіна зауважує: уже надходять тривожні “дзвіночки” про затримку пенсій та перебої з виплатою заробітної плати. І це при тому, що динаміка увесь рік була не з кращих. Як повідомляє Держкомстат, сума боргу із заробітної плати з початку 2009 року зросла в усіх регіонах. Станом на 1 грудня 2009 року заборгованість із заробітної плати складала майже 1,6 мільярда гривень. Причому 67 % підприємств, які нині не можуть виплатити зарплату, — економічно активні.

Джерела “України молодої” свідчать: уже й на січневу пенсію коштів в уряду бракує — збирають по копійці. А що буде після виборів, прогнозувати ніхто не береться. Керівник Полтавщини Валерій Асадчев не виключає, що (враховуючи досвід з казначейськими рахунками) перебої з виплатами пенсій та зарплат — не за горами. “Тепер проблем щодня виникатиме дуже багато — фактично розвалена система, усе керування перейшло у ручний режим. А такий механізм не працює! — висловлює категоричний висновок “Україні молодій” Валерій Асадчев. — Це ж не бібліотека, а колосальна машина — тисячі, мільйони розпорядників! У ручному режимі ніхто таким механізмом не може управляти. За всі роки існування (а система казначейства існує з 1997 року) цей економічний інститут ніколи не давав збою — він працював бездоганно. У нас була одна з найкращих казначейських систем Європи. Юлія Тимошенко заздалегідь готувала цей злочин, спеціально звільнила людей, які створили казначейство, і свідомо пішла на ручне управління”.

Вперед, у 90—ті?

Віктор Пинзеник переконаний: дорога, якою йде Україна, це — дорога до обвалу курсу й інфляції, а наша економіка потроху скочується на рівень 90—х років. “Адже що було причиною проблем у 90—ті роки? Інфляція, стрімке знецінення грошової одиниці й зубожіння людей. Причиною цього був дефіцит, який призвів до фінансування за рахунок Національного банку. Так—от, ми маємо зараз таку саму проблему — величезний дефіцит бюджету — майже 11 відсотків. Такий дефіцит країна мала лише у 1992 році”. Крім того, Україна по вуха у боргах — віддавати їх однаково доведеться: і кожна десята гривня з держаного бюджету має піти лише на погашення відсотків від узятого кредиту. І яким чином Україна виходитиме з цієї боргової ями, залежатиме від наступного Президента та уряду. “Але я не вважаю, що ситуація безвихідна, — переконує Віктор Пинзеник. — Те, що вона дуже складна, — це факт. Але ситуація потребує дуже радикальних дій, лікування. Адже проблеми минулого року не вирішені — вони лише посилилися. А тому затягувати з “лікуванням” економіки — неприпустимо”.

Уляна СОБОРСЬКА

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.