Кому належать зареєстровані онлайн-медіа

 У Національній раді з питань телебачення та радіомовлення вже є майже півтори сотні зареєстрованих онлайн-медіа. Відколи закон “Про медіа” набув чинності, в онлайн-видань з’явилася можливість зареєструватись, однак така реєстрація є добровільною. І нині регулятор реєструє як медіа доволі різних суб’єктів: окрім традиційних сайтів це відеохостинги, сторінки у фейсбуці та інстаграмі, канали на ютубі та в телеграмі, акаунти в тіктоку, вотсапі та вайбері. Тому що зараз немає критеріїв, кого саме слід вважати онлайн-медіа. А в законі “Про медіа” це поняття визначено широко.

У законі “Про медіа” передбачається розроблення відповідних критеріїв, щоби класифікувати онлайн-медіа та відокремлювати їх від інших інтернет-ресурсів (наприклад, онлайн-магазинів тощо). Ці критерії має створити орган співрегулювання, Нацрада вже почала його формувати.

“Детектор медіа” отримав реєстрацію 31 жовтня. “Зареєструвавшись, ми тим самим беремо на себе повну відповідальність за свій контент і водночас наголошуємо для аудиторії, що нашій інформації можна довіряти. Також ми хочемо брати участь у створенні органу співрегулювання онлайн-медіа. Адже від його ефективності буде залежати, наскільки державне регулювання онлайну буде прозорим, відповідатиме інтересам суспільства та медіаіндустрії”, — каже голова ГО “Детектор медіа”, шефредакторка групи видань “Детектор медіа” Наталія Лигачова.

Участь у формуванні органу співрегулювання можуть узяти лише зареєстровані видання. Точніше ті медіа, які встигнуть зареєструватися в листопаді та подати заявку на участь у створенні органів співрегулювання до 16 листопада. Представники цих видань мають затвердити статут самого органу. А після цього розпочнеться робота зі створення правил для регулювання. Тоді ж будуть визначені критерії онлайн-медіа. І, певно, після цього постане питання, що робити з уже зареєстрованими медіа, які не підпадають під ці критерії. Ініціативну заявку на участь у створенні органів саморегулювання подала громадська організація “Об’єднання Толока”, яка в липні зареєструвала інтернет-портал, сторінку у фейсбуку і на ютубі.

Які телеграм- і ютуб-канали та тікток-акаунти зареєструвалися

24 реєстранти представляють канали, акаунти та відеохостинги соціальних мереж. Нижче подаємо таблицю з переліком цих медіа та їхніх власників. При поданні заявки на реєстрацію онлайн-медіа власників указують за наявності, тобто в частини реєстрантів вказані не бенефіціари, а лише особи, які їх реєструють.

Зараз серед зареєстрованих — шість телеграм-каналів. Це “Blacklist Вінниця” (зареєструвала Софія Бачинська), “Від села до міста” (реєстрант — однойменна громадська організація, власники організації — Денис і Тарас Нечипорюки), “Вигода. Інфо” (зареєстрував Євген Волосевич), “Ми — Полтава” (власник Володимир Крутько), “Теза Одещини” (власниця Тетяна Зайцева), “Резидент” (реєстрант — ГО “Резидент”, власники організації — Людмила Ведмідь і Ростислав Конта).

Реєстрація телеграм-каналів спричинена тим, що в Україні саме цей вид медіа дуже популярний. За результатами щорічного дослідження USAID-Internews щодо споживання медіа, у 2023 році переважна більшість людей в Україні споживала новини із соціальних мереж — 76%. Телеграм продовжує залишатися основною соцмережею для отримання новин під час війни. Телеграм є швидким і зручним, але при цьому він також найзручніший з усіх соцмереж і для поширення дезінформації. До того ж канали в цій соцмережі стали великим бізнесом, маючи мільйонні аудиторії та заробляючи на джинсі й маніпуляціях. І при цьому їхні власники залишаються невідомими. Наприклад, анонімний канал “Труха”, який нещодавно запросили на зустріч із президентом, не раз помічений у поширенні неперевіреної інформації та має непрозору власність.

Реєстрація виводить цей сегмент із тіні. Але при цьому навіть зареєстровані телеграм-канали не завжди вказують на своїх сторінках повну інформацію про власників, керівників тощо. Адже ці питання поки що не регулюються. Можливо, саме орган співрегулювання зможе виробити правила для цієї сфери.

Деякі зареєстровані медіа, наприклад “Канал МБ” у ютубі, навпаки, роблять інформацію про реєстрацію своєю візитівкою, вказують ім’я гендиректора, мобільний телефон. Але цей ютуб-канал має в середньому до 100—150 переглядів одного відео. Зараз здебільшого реєструються саме маловідомі ресурси з невеликою кількістю підписників і регіональні медіа.

Серед зареєстрованих медіа є близько десятка акаунтів і сторінок у соцмережах. “Акаунти у соцмережах реєструють ще й тому, що державна офіційна реєстрація у випадку зламу сторінки засвідчуватиме право на сторінку в комунікації з платформами. Це може допомогти захистити себе та показати реєстр”, — каже член Нацради Олександр Бурмагін.

Так, зареєстрували п’ять сторінок у фейсбуку, три сторінки в інстаграмі, по одному акаунту у вотсапі, вайбері й тіктоку. Також серед зареєстрованих — шість ютуб-каналів і ще два відеохостинги (“Кроляча нора” та “Канал МБ”).

Нижче подаємо інформацію, отриману у відповідь на запит від Національної ради з питань телебачення та радіомовлення станом на 24 жовтня. Також “Детектор медіа” додав у таблиці інформацію про видання, зареєстровані 26 та 31 жовтня.

Які сайти зареєструвалися

Наразі серед майже півтори сотні реєстрантів більшість — представники регіональних інтернет-ресурсів.

Серед них, наприклад, немає “Української правди”, NV, LB, “Обозреватель” тощо. Але є “Запорізька правда”, “Ми — Полтава”, “Хроніки Обухова”, “Теза Одещини”, “Ромни 24”, “Голос Конотопа”, “Шостка INFO”, “За Васильків”, “Бердянськ 24”, “Новини Краматорська — Привіт” тощо.

Серед загальнонаціональних видань реєстрацію отримали, наприклад, ІМІ, “Заборона”, “Коментарі”, “Укрінформ”, “Букви”, “Главред”, “Еспресо”. З-поміж медіагруп свої інформаційні сайти як окремі онлайн-видання зареєстрували група “Інтер” (“Подробності”) та StarLight Media (“Факти”).

Нагадаємо, що реєстрація потрібна для того, щоб брати участь у процесах створення кодексів, критеріїв та інших регулятивних правил для галузі.

Фото: Національна рада з питань телебачення та радіомовлення

Наталія ДАНЬКОВА