Х-22. Що відомо про ракету, якою Росія вдарила по Дніпру. І чи могли її збити

 14 січня українські військові повідомили, що Росія вдарила по багатоповерховому будинку в Дніпрі крилатою ракетою X-22, яку випустила з бомбардувальника Ту-22м3 над Курською областю неподалік кордону з Україною.

Саме така ракета, за даними командування повітряних сил, близько 15 год. 30 хв. влучила в багатоповерхівку на вулиці Набережна Перемоги. Від удару загинули щонайменше 20 людей.

Росія поки що ніяк не коментувала удар по будинку у Дніпрі.

“Радіолокаційними засобами виявлено приблизне місце запуску, висота, швидкість польоту. Жодних сумнівів, що це була саме ракета Х-22 — немає”, — твердять у повітряних силах.

Влітку саме така ракета вдарила по торговому центру у Кременчуці й вбила десятки людей.

Командувач повітряних сил генерал-лейтенант Микола Олещук у спеціальній заяві повідомив, що у ЗСУ немає вогневих засобів, здатних збивати даний тип ракет.

Він наполягає, що лише зенітні ракетні комплекси, які у перспективі можуть бути надані Україні західними партнерами (йдеться про такі системи, як Patriot PAC-3 чи SAMP-T), здатні перехоплювати дані повітряні цілі.

Він закликав не вірити у заяви, які суперечать цим даним.

Скоріше за все, Олещук відповів на заяву радника офісу президента Олексія Арестовича. Той ввечері 14 січня у програмі “Фейгін лайв” повідомив, що ракету, яка знищила частину будинку в Дніпрі, збили сили ППО, вона впала на багатоповерхівку і вибухнула.

“З початку воєнної агресії Росії по території України було випущено понад 210 ракет цього типу. Жодна — не збита засобами протиповітряної оборони”, — наполягає командувач.

За його словами, маса бойової частини Х-22 складає близько 950 кг, а максимальна дальність удару до 600 км.

Олещук зауважив, що при застосуванні із великих відстаней відхилення від цілі ракети може становити сотні метрів.

При цьому у травні 2022 року командування повітряних сил звітувало про збиття ракети Х-22.

Речник повітряних сил Юрій Ігнат згодом пояснював такі, за його словами, помилкові заяви у минулому.

“Було кілька таких публікацій, скажімо, знайшли у полі бійці уламки Х-22, чи навіть не Х-22. Доповідають на верх — ми збили Х-22”, — пояснив Ігнат і твердить, що це були неправдиві звіти.

“Інформація, що подається на офіційних ресурсах, загалом достовірна, але кілька недостовірних публікацій із “збитими” Х-22 є, це факт”, — визнав він.

Кореспондент ВВС з питань озброєнь Павло Аксьонов розповідає, що це за ракета, чому їх почала використовувати Росія та чи реально їх збивати.

Стара радянська ракета

Х-22 — це ціле сімейство ракет, створене в СРСР ще в 1960-х роках.

Вони створювалися під бомбардувальник Ту-22 і пізніше модернізувалися разом з ним.

Доопрацьована в 1970-х роках ракета для свого часу мала вражаючу швидкість в 4 000 кілометрів на годину і дальність польоту в 500 кілометрів. Вона має досить велику потужність бойової частини.

Спочатку цей дует ракети і літака створювався для ударів по морських цілях, і вважався дуже ефективним, його побоювалися на заході. У фільмі “Ціна страху” є знаменита сцена удару цих бомбардувальників ракетами Х-22 по американському авіаносцю.

У 1970-х та 80-х роках це була дійсно ефективна ракета з великою дальністю, високою швидкістю та потужною боєголовкою. Однак той факт, що вона була спочатку морською, досі дає привід вважати, що вона є неефективною для наземних цілей.

Протикорабельну ракету важко використовувати для наземних цілей — вона наводиться за допомогою радара, і ціль має бути добре видно для нього — наприклад, бути великим шматком металу в морі. На поверхні землі ціль видно погано.

Але крім протикорабельних ракет Х-22 створювалися інші варіанти, які могли наводитися на сигнал радара або взагалі завдавати ударів по координатах.

У цих ракетах стояла інерціальна система навігації, тобто автопілот, який виводив її до певних координат.

Зокрема, одна з модифікацій — Х-22НА — якраз дозволяє обстрілювати цілі на землі за заданими координатами — просто цілиться “у крапку на карті”. Вона могла летіти з урахуванням рельєфу місцевості, але загалом це був автопілот. Політ від точки до точки.

Наскільки вони сучасні та точні

У першого варіанта модифікації Х-22ПСІ була досить невисока точність — ймовірне кругове відхилення. Воно становило кілька сотень метрів, що взагалі не дуже добре для невеликих цілей. Але це було несуттєво, бо вона оснащувалась термоядерною боєголовкою.

Згодом розробили покращені варіанти зі звичайною конвенційною бойовою частиною.

Остання версія наземної версії ракети — Х-22НА. Яка у неї точність, сказати складно.

Але у будь-якому разі під час удару і по Кременчуку, і по Дніпру точність намагалися підвищити. Командування повітряних сил України повідомило, що в обох випадках бомбардувальники Ту-22М3 злетіли з аеродрому у Калузькій області, а ракети вони випустили над Курською.

Якщо подивитися на карту, то стане видно, що Курська область лежить на шляху від Калуги до Кременчука майже по прямій. Тобто вони максимально наблизилися до цілі. Дніпро також розташований неподалік Кременчука.

Попри модифікації, Х-22НА все ж досить стара ракета і вона загалом уразлива для засобів ППО, тому чим менше часу перебуває у повітрі, тим її складніше збити — просто часу не вистачає. Для порівняння — “Калібри” з Чорного моря летять набагато далі і довше до цілей.

Загалом для Х-22НА чим далі пуск, тим складніше витримати точність.

Ці ракети мають й інші проблеми — їх важко обслуговувати через надзвичайно токсичне паливо. Загалом це вже зовсім застарілі боєприпаси, і їх звичайно розстрілювали на навчаннях дальньої авіації для тренувань.

Коли їх почали використовувати в Україні

В Україні вони використовуються вже давно. Ще 11 червня міністерство оборони Великої Британії у своєму щоденному зведенні повідомляло, що з квітня російські військові літаки використовували для ударів по наземних цілях десятки ракет Х-22.

17 червня про використання Х-22 проти цілей на Донеччині повідомляли офіційні джерела України.

Українські військові кілька разів повідомляли, що збивали Х-22 біля Миколаєва та Одеси, випущенні з Чорного моря. Але зараз у повітряних силах стверджують, що ті заяви були помилковими.

У будь-якому разі ракети Х-22 були створені для подолання систем ППО 1970-х років і вразливі для систем радіоелектронної боротьби та сучасних протиракетних комплексів.

Чому ці ракети досі застосовують

Бо вони є.

Важко сказати, чи є це ознакою того, що в Росії закінчуються сучасніші ракети, але в будь-якому випадку в цьому конфлікті ми бачимо і стару радянську бронетехніку, і бомби, що вільно падають.

Якщо така зброя є на складах, її можна взяти і застосувати, то її візьмуть і застосують.