Інститут економічних досліджень і політичних консультацій відмоніторив стан української економіки в листопаді. Радіти особливо нічому, та є й позитивні тренди.
Якщо дуже стисло, темпи приросту реального ВВП сповільнилися до 6,5% у жовтні з 11,1% у вересні, але:
Україна успішно прорвала блокаду морських портів і змогла відновити експорт не лише зернових, а й металургійної продукції морем, хоча обсяги наразі невеликі;
Україна встигла підготуватися до опалювального сезону — прекрасно;
страйк польських перевізників і блокування ними прикордонних переходів із Україною з 6 листопада перешкоджає експорту українських товарів — жахливо;
дефіцит торгівлі товарами та послугами досягнув нового історичного максимуму — за дев'ять місяців 2023 року він становить 28 млрд дол., що є черговим історичним максимумом;
у прийнятому парламентом держбюджеті на 2024 рік передбачено зовнішнє фінансування в 41 млрд дол., при цьому 29 млрд дол. ще не гарантовані міжнародними партнерами;
у жовтні споживча інфляція знизилася до 5,1%, і це сталося вперше з 2020 року, однак відновлення економіки разом з іншими факторами можуть прискорити зростання цін і, найшвидше, прискорять;
НБУ формально не змінював відсоткових ставок за своїми операціями, але прирівняв дисконтну ставку до ставки за депозитними сертифікатами овернайт, а тому реальна ставка тепер становить не 25, а 16% річних — позитив, звичайно, але не настільки, щоб бізнес наввипередки ринувся до банків за кредитами;
зміни курсу гривні стосовно долара поки що залишалися незначними: гривня зміцнилася на 1,4% — і це в такий важкий для країни час.
Далі — подробиці.
Економічне зростання чи спад? Дивлячись із яким періодом порівнювати
Отже, за оцінкою ІЕД, темпи приросту реального ВВП сповільнилися до 6,5% у жовтні з 11,1% рік тому. Основна причина — зниження внеску сільського господарства. При цьому реальний ВВП у жовтні 2023 року був на 28% нижчим за показники жовтня 2021-го. Отже, до довоєнних показників ще зростати й зростати.
Водночас у жовтні цього року підріс видобуток руд і нерудних матеріалів, що сприяло збільшенню реальної валової доданої вартості (ВДВ) у видобувній промисловості, яке, за оцінкою ІЕД, становить 5% порівняно з жовтнем минулого року. Виробництво в енергетиці виросло на 6,4% через нижчу порівняльну базу минулого року, коли енергетика страждала від обстрілів РФ, а також у зв'язку із завершенням планових ремонтів на АЕС і ТЕС.
Реальна ВДВ транспортної галузі скоротилася в жовтні на 1,8%, що стало наслідком логістичних проблем. Україна успішно прорвала блокаду морських портів і змогла відновити експорт не тільки зернових, а й металургії морем, але наразі в значно менших обсягах, ніж у жовтні минулого року, коли повноцінно працював зерновий коридор. Крім того, знизився експорт, зокрема, автомобільним транспортом через західний кордон. Нині його обмежено блокадою прикордонних переходів польськими перевізниками.
Реальна ВДВ у торгівлі, однак, зростала завдяки відновленню імпорту та збільшенню номінальних доходів споживачів на тлі зниження інфляції. Певну роль у цьому відіграло зростання попиту на портативні генератори через очікувані обстріли Росією української енергетичної інфраструктури.
Мінекономіки переглянуло прогноз на цей і наступні роки в рамках бюджетного процесу. Тепер показники бюджету базуються на прогнозі зростання реального ВВП на 5,0% 2023 року та 4,6% 2024-го. При цьому в прогнозі передбачено повільніший темп інфляції, ніж розглядалося раніше.
Ринок електроенергії показує зростання, але споживачам від цього не легше
Україна успішно ввійшла в опалювальний сезон. Але деякі енергоблоки ТЕС і ВЕС зупиняють на аварійні ремонти через російські обстріли. І тут ані найменшого оптимізму на найближчі місяці.
Регулятор енергоринку НКРЕКП підняв граничні ціни на електроенергію. У середньому зростання становить від 4 до 23% залежно від часу доби та вплине на вартість електроенергії для бізнесу. Так, максимальна вартість електроенергії під час ранкового піка споживання зросте в грудні з 5600 до 6900 грн/МВт·год. Головна мета змін, які декларує НКРЕКП, — зробити імпорт електроенергії взимку вигідним, щоб уникнути можливого дефіциту. Нагадаємо, після першого підвищення граничних цін у червні цього року на 40—80% середня ціна електроенергії для бізнесу зросла на 23%.
Логічно й доцільно, з погляду регулятора. З іншого боку, такі “зміни” стануть відчутним імпульсом для розкручування інфляції, з якою ледь впоралися цього року.
Бюджет-2023
У жовтні доходи держбюджету становили 139 млрд грн, що трохи менше, ніж у вересні цього року, коли надійшов грант від США в еквіваленті 42 млрд грн, який може стати останнім цього року.
Однак покращилася ситуація з податковими надходженнями. Перевиконання не надто велике — 4,5% від плану. Зокрема, доходи від ПДВ із імпорту зросли на 48%. Утім, з урахуванням інфляції вони однаково нижчі за показник жовтня 2021 року на 17%.
Валові надходження від ПДВ із вироблених в Україні товарів і послуг збільшилися на 30,6%, але в реальному вираженні вони на 13% нижчі за показник жовтня 2021 року.
Доходи бюджету від податку на доходи фізичних осіб були в жовтні на 2,5% меншими за вересневий показник. Та загалом ситуація на ринку праці поліпшується. Для порівняння: надходження від цього податку були на 15,5% вищими за показник жовтня 2022 року.
У жовтні уряд зміг отримати від розміщення ОВДП 63,8 млрд грн порівняно з 36,9 млрд грн місяцем раніше. Третину коштів отримано від номінованих в іноземній валюті цінних паперів.
У жовтні також надійшов регулярний транш пільгової позики від ЄС. Усього з початку цього року від міжнародних партнерів надійшло на фінансування бюджету 35 млрд дол. (в еквіваленті), що перевищує показник 2022 року. Ці кошти є фактично єдиним джерелом фінансування видатків бюджету, що не стосуються оборони та безпеки.
Бюджет-2024
У бюджеті-2024 ключові показники порівняно з поточним роком не зазнали принципових змін. Доходи збільшили на 22 млрд грн, але на таку саму суму знизили зовнішнє фінансування. Дефіцит держбюджету планується в сумі 1 571,5 млрд грн, або 20,6% ВВП. Видатки на оборону та безпеку в сумі 1 693 млрд грн становитимуть 50,5% сукупних видатків держбюджету.
На 2024 рік зовнішні гранти й позики заплановано в сумі, еквівалентній 41 млрд дол. Однак 29 млрд дол. ще не гарантовані у зв'язку з внутрішньополітичною ситуацією в США та примхами Орбана в ЄС. Отже, ризики фінансування бюджету наступного року залишаються високими.
Із позитивних новин: Україна і МВФ досягли домовленості на рівні експертів про другий перегляд програми. Це дає надію на те, що зовнішнє джерело фінансування бюджету все-таки буде.
Обмежені бюджетні можливості разом із високими ризиками змусили Кабмін суттєво скоротити капітальні витрати, включно з витратами на відновлення. До Фонду ліквідації наслідків збройної агресії фінансування на наступний рік практично не закладено: воно здійснюватиметься за рахунок конфіскованих російських активів, а також за рахунок фінансування Світовим банком і ЄІБ.
Зрозуміло, що економіка України балансує на лезі ножа. Передвиборні розбірки в США — удар. Протест польських перевізників на кордоні з Україною — знову удар, причому добре спланований. Примхи Орбана — удар (як по Україні, так і по ЄС). Це “прильоти” з боку союзників. І це при тому, що їхнє сприяння життєво важливе для нас в умовах широкомасштабної агресії Росії. Але не слід забувати, що ми будемо як мінімум на другому місці навіть у найкращих друзів, а на першому в них будуть їхні власні проблеми. Таке життя.
Віктор КОНЕВ, академічний філолог, журналіст