400 іранських ракет. Чи справді Росія їх отримала і як вони можуть нашкодити Україні

Розповідаємо, як коментують цю інформацію в Україні та на Заході, і яким викликом іранські ракети можуть стати для української ППО.

Чи підтверджує поставки Україна

Поставки, за даними агентства, почалися наприкінці січня і анонімний іранський чиновник пообіцяв, що вони триватимуть.

Координатор з комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі заявив, що у США поки що немає доказів передачі ракет з Ірану до Росії. Він пообіцяв “швидку і сувору” відповідь міжнародної спільноти, якщо Тегеран таки надасть Москві балістичні ракети.

Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомив Укрінформу, що наразі інформації про постачання такої кількості ракет немає.

Начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов на форумі “Україна. Рік 2024” заявив, що інформація про отримання Росією іранських балістичних ракет “не відповідає дійсності”.

Міністерство оборони Ірану та Корпус стражів ісламської революції відмовилися надати Reuters коментарі щодо поставок.

Якщо іранські ракети таки потраплять до Росії, це може завдати великої шкоди Україні, їх вважають дешевою альтернативою російських “Іскандерів”. Проте про їхню можливу поставку до Росії ЗМІ повідомляють ще з осені 2022 року, коли Москву відвідав перший віцепрезидент Ірану Мохамед Мохбер, і остаточного підтвердження цієї інформації немає.

З осені 2022 року Росія активно почала застосовувати проти України іранські дрони “Шахед”. Україна неодноразово просила Іран припинити поставки, а МЗС навіть внесло на розгляд президента Зеленського пропозицію про розрив дипломатичних відносин з Іраном.

За останні два роки військова співпраця Росії та Ірану суттєво зросла. Минулого року Іран підтвердив, що придбав російські військові літаки Су-35 та Як-130, гелікоптери Мі-28. Тому деякі оглядачі припускають, що Іран у відповідь міг надати Росії деякі свої військові розробки.

Якими можуть бути наслідки для України

Автор фото GETTY

Якщо Росія таки отримає іранські ракети, це додасть клопоту українському ППО.

Науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) Фабіан Хінц, який досліджує ракетні озброєння країн Близького Сходу, відзначає, що ракети з родини Fateh (”Завойовник” мовою фарсі) досить легкі в експлуатації та запуску.

“Всі ці ракети — високоточні, вони досить точні, досить руйнівні, з боєголовками вагою понад 500 кг”, — пояснює Хінц.

Ракета Fateh-110 має дальність до 300 км, Fateh-313 — до 500 км, Zolfaghar — 700 км.

Ракета Fateh-110 відрізняється скороченим часом підготовки до запуску, тривалішим терміном служби, а також вона може використовуватися у несприятливих погодних умовах.

Тодішній міністр оборони Ахмад Вахіді заявив, що вона “зі 100% точністю” здатна вражати наземні та морські цілі, місця зосередження ворожих сил, ракетні установки, склади боєприпасів та інші об'єкти на поверхні.

За деякими даними, ракета, крім касетного і хімічного боєзаряду, може нести також і ядерну боєголовку.

США вважають, що при виготовленні цієї ракети іранські підприємства мали суттєву технологічну підтримку з боку китайських компаній.

Ракета Fateh-313 — твердопаливна балістична ракета малої дальності. Вперше її представили публічно у 2015 році. Має боєголовку вагою 380 кг.

Автор фото GETTY

Ракета Zolfaghar (в ісламі це назва меча пророка Мухамеда) є однією з найбільш далекобійних з сімейства балістичних ракет Fateh. Дальність її польоту досягає 700 км.

Іран презентував цю розробку в 2016 році. Ракета може нести касетний боєприпас.

Відомо, що іранські війська неодноразово атакували цими ракетами райони зосередження противника, зокрема бойовиків ІДІЛ в Сирії та Іраку.

Ракети з “родини Fateh”, на думку Фабіана Хінца, можуть суттєво вплинути на ситуацію у війні.

“Ці ракети можуть завдати суттєвої шкоди, і оскільки вони є балістичними, то їх можуть перехопити лише деякі системи ППО, такі як Patriot. Україна має такі системи, але не має їх в достатній кількості, щоб покрити всю територію України, і не вистачає ракет-перехоплювачів. Тож це буде випробування”, — вважає експерт.

Водночас для ефективного використання цих ракет потрібні хороші розвідувальні дані, особливо щодо цілей, які переміщаються.

“Якщо йдеться про ціль, яка не є статичною і рухається, то це більший виклик, тому що в росіян немає великих розвідувпльних можливостей далеко від лінії фронту. Брак розвідувальних даних обмежує ефективність”, — пояснює Фабіан Хінц.

На його думку, ракети Fateh-110 можна порівняти за дальністю з деякими версіями ATACMS на 300 км, Zolfaghar набагато обходить їх за дальністю.

“Скоріше ATACMS є більш надійною у використанні, а так ці системи цілком можна порівнювати”, — каже він.

Автор фото GETTY

Український військовий оглядач Олександр Коваленко у своєму телеграм-каналі назвав найбільш проблемною для української ППО ракету Zolfaghar.

“Головною проблемою Zolfaghar для наших ППО є те, що ця ракета має бойову частину масою 579 кг, яка відокремлюється при заході на ціль. Це ускладнює її виявлення, відстеження та знищення. Наприклад, цільнокорпусні ракети ОТРК “Іскандер” у цьому плані простіше перехоплювати”, — пояснює він.

На думку Коваленка, українському ППО знадобиться час, щоб розробити алгоритми протидії іранським ракетам.

“Було б набагато краще, якби наші партнери поспішили надати Україні ЗРК, здатні ефективно боротися з балістичними цілями, а саме — Patriot та SAMP/T”, — відзначає він.